Задачі з географії

ФОРМУЛИ ДЛЯ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З ГЕОГРАФІЇ

Альбедо = відбите / поглинене випромінення * 100%

Коефіцієнт зволоження = к-ть опадів / випаровуваність

Похил річки = падіння / довжина.

Падіння річки = висота витоку - висота гирла.

Річний стік = витрати води * час (вимірюється в сек)

Витрати води = поперечний переріз річки * швидкість

Лісистість = кількість дерев / територія * 100%

При піднятті на 1 км температура знижується на 6°С.

До 20м в товщах порід температура однакова.

Із заглибленням t підвищується на 3°С на кожні 100м.

Різниця між найвищою і найнижчою t повітря

називається амплітудою коливань t.

Тиск знижується на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому.

Нормальний тиск (0м над рівнем моря) = 760мм рт.ст.

1° будь-якого меридіана = 111,1км ≈ 111 км

1° дуги екватора (0° ш.) = 111,3 км ≈ 111км

Екватор ≈ 40 тис. км

1 га = 10 000 м2 = 100 ар

1 а = 100 м² = 0,01 га

Висота Сонця над горизонтом в ополудні: λ = 90º – φ ± δ.

φ (фі) - географічна широта об’єкта

δ (дельта) – схилення Сонця

δ (схилення) в дні рівнодення становить 0º;

у день літнього сонцестояння +23º27'

у день зимового сонцестояння –23º27'

Всього 360º = 24 пояси

15º = годинний пояс = 1 година

1º = 4хв

Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток

Ресурсозабезпеченість = запаси / к-ть населення

Вантажообіг = обсяг перевезень * відстань

Пасажирообіг = к-ть перевезених пасажирів * відстань

Густота населення = к-ть населення / площа

Природний приріст = к-ть народжених – к-ть померлих

Сальдо міграції = к-ть іммігрантів – к-ть емігрантів

Рівень безробіття = к-ть безробітних / трудові ресурси * 100%
Трудові ресурси= зайняті + безробітні

МАСШТАБ

Масштаб записують як частку, діленим якої є одиниця, а дільником — число, що вказує, у скільки разів реальні розміри більші, ніж розміри на карті чи плані.

Наприклад, якщо на плані задано масштаб 1 : 1000, то це означає, що 1 см на плані відповідає 1000 см на місцевості, що становить 10 м.

Швидке переведення з числового в іменований масштаб: відкидаємо 2 нулі – отримуємо метри (1:600=в 1см 6м), відкидаємо 5 нулів – отримуємо кілометри (1:2000000 = в 1с 20км).

Приклад 1.

Маємо карту з масштабом 1 : 10 000 000, відстань між містами Київ і Харків дорівнює 4,5 см на карті. Яка відстань між містами Київ і Харків на місцевості?

Зрозуміло, що масштаб показує, що реальна відстань між містами більша від відповідної відстані на карті у 10 000 000 разів. Тому шукана відстань дорівнює 4,5 · 10 000 000 = 45 000 000 см = 450 км. Отже, відстань між Києвом і Харковом 450 км.

Таким чином, щоб знайти відстань між двома містами, якщо відома відстань між їх зображеннями на карті масштабом 1 : п, треба:

1) виміряти відстань між цими містами на карті;

2) помножити отриману відповідь на число.

Типові задачі:

 

Визначте масштаб плану, якщо ліс площею 20 га охоплює на ньому 20 см2.

Робимо пропорцію і обчислюємо, скільки га в 1 см 2:
20 см2 = 20 га
1 см2 = 1 га.
Потрібно знати, що 1 га = 10 000 м2.
Тому на плані у нас 1 см 2 = 10 000 м2.
1 см2 = 1 см * 1 см.
10 000 м2 = 100 м * 100 м.
Маємо масштаб: в 1 см 100м. Так як 1 м = 100 см, то масштаб такий: 1:10 000.
Відповідь: 1:10 000.

Відстань між двома містами на карті, масштаб якої 1:200 000, дорівнює 2 см. Якою буде ця відстань (см) на карті масштабом 1:50 000?

1) Знайдемо реальну відстань. Для цього проаналізуємо масштаб першої карти: 1:200 000 - це в 1 см 2 км.
2) А на карті відстань займає 2 см, отже в реальності - 2*2км = 4 км.
3) Проаналізуємо масштаб другої карти: 1:50 000 - це в 1 см 0,5 км. А у нас 4 км.
4 км : 0,5 = 8 см на карті.
Відповідь: 8

.

Масштаб карти 1 : 400 000. Відстань між містами дорівнює 200 км. Яка відстань між зображеннями цих міст на карті?

Оскільки 1 см відповідає 400 000 см = 4 км, то 200 км відповідає 200 : 4 = 50 (см) на карті

Відстань між двома містами на карті, масштаб якої 1:200 000, дорівнює 2 см. Якою буде ця відстань (см) на карті масштабом 1:50 000

Масштаб першої карти – в 1 см 2 км. Значить, реальна відстань – 4 км.

Масштаб другої карти-  в 1 см 5 км. Значить, відстань займатиме 0,8 см.

КООРДИНАТИ

Меридіани вказують на довготу, паралелі – на широту.

Існують Північна та Південна півкулі, Західна та Східна півкулі.

Довжина дуги в 1° будь-якого меридіана (бо всі меридіани мають однакову довжину) дорівнює 111,1км ≈ 111 км

Довжина 1° дуги екватора (0° ш.) дорівнює 111,3 км ≈ 111км

Паралелі мають неоднакову довжину, тому на інших градусах широти 1° дуги не дорівнює 1° дуги на екваторі. Визначити ці величини можна за картою.

**

Приклади задач:

**

Визначте протяжність Австралії із заходу на схід по Південному тропіку, якщо на цій широті довжина дуги 1° становить приблизно 102 км, а географічна довгота крайніх точок 114°сх.д. та 151° сх.д.:
А. 2397км.; Б. 3774км.; В. 4205км.; Г. 3010км.

Б
151-114=37
37*102=3774

**

Визначте приблизну площу країни, якщо відомо, що вона лежить на 60º пн.ш. і витягнута по широті на 3°, а по довготі - на 4°. 

Витягнутість по широті означає вздовж меридіана. Довжина дуги в 1° меридіана дорівнює 111 км. Витягнутість по довготі означає вздовж паралелі. Довжина дуги 1° паралелі на широті 60° дорівнює 111: 2 = 55,5 км. Розв’язання: S=a*b (111 км*3º) * (55,5 * 4°) = 333 км*222 км = 73 926 км2.

**

Із східного узбережжя о.Ізабелла (0° ш., 91° 30' зх.д.), найбільшого з островів Галапагос, мандрівник пройшов на вітрильнику на схід 943,5 км, а потім на північ 888 км і опинився на мисі півострова Асуеро (Панама). Визначте географічні координати мису.

Довжина 1° дуги екватора (0° ш.) дорівнює 111 км. Пройшовши на схід уздовж екватора 943,5 км, мандрівник опинився на схід від острова Ізабелла на 8,5° або 8°30' (943,5 км : 111 км). Довжина 1° меридіана дорівнює 111 км. Пройшовши 888 км на північ, мандрівник подолав 8° дуги меридіана

(888 км : 111 км). Координати мису Асуеро: 8° пн.ш.; 83° зх.д. (91°30'-8°30')

**

На карті відстань між паралеллю 54° і паралеллю 56° складає 8,9 см. Визначте масштаб карти.

Масштаб карти можна визначити, узявши відношення довжини відрізка заміряного на карті, до відповідної відстані на земній поверхні. Відстань за меридіаном у 2градуси (56 - 54) на земній поверхні складає:. 111,2*2 = 222,4км = 22 240 000 см. 
М= Lк / Lз = 8.9см / 22 240 000 см. 
У чисельному масштабі: 22 240 000 / 8.9=2 498 876.4 або 2 500 000
Відповідь: масштаб карти 1: 2500000.

Визначте протяжність Африки з півночі на південь у кілометрах по 20 меридіану, якщо широта крайньої північної точки становить 32 градуси пн.ш., а південної - 35 градусів пд.ш.

Знаходимо протяжність з півночі на південь у градусах, враховуючи, що точки знаходяться у різних півкулях, Африка перетнута екватором. 32+35=67 градусів.
1 градус меридіана = 111,1 км.
Тому протяжність= 67*111,1=... км.

АЛЬБЕДО

Альбе́до — фізична величина, що описує здатність поверхні чи космічного тіла відбивати та розсіювати випромінення (світло).

Альбедо — це відношення потоку відбитого поверхнею у всіх напрямках випромінення до сумарного потоку випромінення (усієї прямої та розсяної сонячної радіації, що надходить).

Цей показник вимірюється у відсотках.

Альбедо = відбите випромінення / поглинене випромінення * 100%

**

Приклади задач:

**

Визначте альбедо земної поверхні за таких показників сонячної радіції за місяць:

пряма - 200,

розсіяна - 100,

відбита -150

Пряму і розсіяну Земля поглинає, тому всього 300. А відбила вона 150, тобто половину. Отже, альбедо = 50%

ВОЛОГІСТЬ

**

Приклади задач:

**

При температурі повітря -5 °С відносна вологість повітря становить 45 %. За якої температури відносна вологість підвищиться, якщо абсолютна вологість не зміниться?
Розв'язок
r=?100, 
де r- це відносна вологість, е- фактична пружність водяної пари, Е-максимальна пружність.
Звідси знаходимо фактичну пружність в мілібарах, значення Е шукаємо в таблиці «Максимальна пружність» за -5°С, це 4,2 мб.
Відносною вологістю повітря називають величину, яка вимірюється відношенням абсолютної вологості до кількості пари, необхідної для насичення 1м3 повітря за тої самої температури.
За таблицею максимальної пружності водяної пари за мінусових температур ми знаходимо, що Е=4,2мб. Підставляємо дані в рівняння.
Звідси е=1,89мб. Це фактична пружність водяної пари - тобто це тиск водяної пари, що міститься у повітрі. В задачі питається, за якої температури відносна вологість підвищиться, якщо абсолютна вологість не зміниться. Виходячи з рівняння, то припустимо, що е=const (тому що е-це і є абсолютна вологість повітря, тільки виражена як її тиск, в мб), значить має змінитися Е, тоді відносна вологість збільшиться. По таблиці бачимо, що це має бути температура -5,3°С і нижче.

**

При температурі повітря -5оС відносна вологість повітря становить 45%. За якої температури відносна вологість підвищиться, якщо абсолютна вологість не зміниться.

r= ×100, 
де r- це відносна вологість, е- фактична пружність водяної пари, Е-максимальна пружність.
Звідси знаходимо фактичну пружність в мілібарах, значення Е шукаємо в таблиці «Максимальна пружність» за -5°С, це 4,2 мб.
Відносною вологістю повітря називають величину, яка вимірюється відношенням абсолютної вологості до кількості пари, необхідної для насичення 1м3 повітря за тої самої температури.
За таблицею максимальної пружності водяної пари за мінусових температур ми знаходимо, що Е=4,2мб. Підставляємо дані в рівняння.
Звідси е=1,89мб. Це фактична пружність водяної пари – тобто це тиск водяної пари, що міститься у повітрі. В задачі питається, за якої температури відносна вологість підвищиться, якщо абсолютна вологість не зміниться. Виходячи з рівняння, то припустимо, що е=const (тому що е-це і є абсолютна вологість повітря, тільки виражена як її тиск, в мб), значить має змінитися Е, тоді відносна вологість збільшиться. По таблиці бачимо, що це має бути температура -5,3°С і нижче.

ТЕМПЕРАТУРА

При піднятті на 1 км температура знижується на 6 градусів.

До 20м в товщах порід температура однакова і залежить від пори року.

Із зниженням температура підвищується на 3 оС на кожні 100м.

Різниця між найвищою і найнижчою температурами повітря називається амплітудою коливань температур. Розрізняють добову, місячну, річну амплітуди.

**

Приклади задач:

**

Визначте температуру повітря на висоті 2061 м, якщо біля підніжжя вона становить 16 градусів

Використайте те, що при піднятті на 1 км температура знижується на 6 градусів.
Якщо 1 км = 6 гр.,
то 2,061 км = х гр.
х=2,061*6/1= 12,366 градусів.
Біля підніжжя 16 гр., значить на висоті 2061 м 16-12,366=3,634 градусів.

**

У  Карпатах,  неподалік  Говерли,  працює найбільш високогірна метеорологічна станція України «Пожижевська». Температура повітря тут лише на 3,8 °С вища, ніж на головній вершині Українських Карпат. Пригадавши висоту Говерли, розрахуйте, на якій абсолютній висоті працює ця метеостанція

Розв’язання.  Абсолютну  висоту,  на  якій  розташована метеостанція «Пожижевська», позначимо h1, висоту  Говерли  —  h2 (2061  м).  Температурний  градієнт складає: t : h = 6 °С : 1000 м .

Абсолютну висоту метеостанції знаходимо за фор-

мулою:

h1 = h2 – (t1– t2) : t : h, де t1 – t2 — різниця температур. Підставивши в цю формулу дані, знаходимо:h1  =  2061  –  3,8  :  6  :  1000  =  2061  –  3,8  •  100  :  6  =1430 (м).

Отже, найбільш високогірна метеостанція України розташована на абсолютній висоті 1430 м.

**

На якій приблизно висоті в горах з"явиться зона снігів та льодовиків, якщо біля підніжжя середня річна температура становить +16 С?

А. 2 км.; Б. 2,6 км.; В. 3 км.; Г. 3,6 км.

1 км - 6 оС
зона снігів з'явиться при 0оС, отже,
16:6=2.6 км.

ТИСК

Атмосферний тиск знижується з підняттям угору на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому.

**

Приклади задач:

**

Визначте атмосферний тиск на вершині г.Роман-Кош, якщо біля підніжжя (абсолютна величина 75 м) тиск становить 740 мм рт.ст.

З висотою тиск знижується. На кожні 10 м підняття - мінус один мм ртутного стовпчика.
Маємо біля підніжжя 75 м, а на вершині - 1545 м (висоту цієї гори рекомендую вивчити). Різниця = 1545 - 75 = 1470 м, тому різниця тиску = 147 мм. Тиск знижується, тому 740-147 = 593 мм.

**

Визначте  абсолютну  висоту  гори,  якщо атмосферний тиск на її вершині становить 650 мм рт. ст.

Розв’язання. Атмосферний тиск знижується з підняттям угору на 10 мм рт. ст. на кожні 100 м підйому. Різниця тиску на рівні моря і на вершині гори становитиме 110 мм рт. ст. (760—650). Знаючи падіння тиску, визначаємо висоту гори: 100 м • 110 мм рт. ст. : 10 мм рт. ст. = 1100 м.

**

Від    потужного    льодового    поля    в Антарктиді      відколовся      столоподібний      айсберг. Вирахуйте  атмосферний  тиск  на  його  вершині,  якщо на  шельфовому  льодовому  полі  висотою  1800  м  він становив 540 мм рт. ст.

Розв’язання.  Густина  льоду  і  води  не  однакова  і співвідноситься  як  900  до  1000,  тобто,  потрапивши у  воду,  9/10  айсберга  буде  перебувати  під  водою,  а 1/10  —  над  поверхнею  води.

Визначимо  висоту  айсберга над водою:

1800 м * 0,9 =1620 м;

1800 м – 1620 м = 280 м.

Тиск на поверхні айсберга становитиме:

540 + 1620 / 10 = 702 (мм рт. ст.).

Визначте,  на  скільки  нормальний  атмосферний  тиск  найвищої  точки  рівнинної  частини України  більший  від  відповідного  показника  на  вер-шині г. Говерла.

Розв’язання.  Нормальний  атмосферний  тиск  на рівні  моря  становить  760  мм  рт.  ст.  Визначимо  нормальний  атмосферний  тиск  для  найвищої  точки  рівнинної частини України (г. Берда, 515 м):

760 – 515 : 10 = 760 – 51,5 = 708,5 (мм рт. ст.).

На г. Говерла (2061 м) тиск буде відповідно:

760 – 2061 : 10 = 553,9 (мм рт. ст.).

Різниця в тиску між вершинами дорівнює:

708,5 – 553,9 = 154,6 (мм рт. ст.).

КОЕФІЦІЄНТ ЗВОЛОЖЕННЯ

Коефіцієнт зволоження  - це величина, яка показує відношення кількості опалів за певний період до величини випаровуваності.

К = О/В,

де К - коефіцієнт зволоження; О - кількість опадів за певний період; В -випаровуваність.

Випаровуваність - це кількість води, яка може випаруватися з тієї чи іншої території при певній температурі (за умови, що запаси води необмежені).

Якщо коефіцієнт зволоження більший за одиницю (К > 1), тобто опадів випадає більше, ніж максимально може випаруватися, то таке зволоження називають надмірним.

Достатнім вважається зволоження, якщо кількість опадів дорівнює максимально можливому випаровуванню (К = 1).

Недостатнім є зволоження, якщо кількість атмосферних опадів менша від кількості вологи, яка може випаруватися з даної території, тобто коефіцієнт зволоження менший за одиницю (К<1).

Зволоження вважається бідним, якщо, коефіцієнт зволоження менший за 0,33.

**

Приклади задач:

**

Визначте величину випаровування за рік для м.Кривий ріг,якщо річна кількість опадів становить 425 мм, а коефіцієнт зволоження 0,53.

випаровування = опади/коеф.зволоження=425мм/0,53=...

**

Визначте коефіцієнт зволоження у м. Дніпропетровську, якщо опадів за рік там випадає 504 мм, а випаровуваність становить 800 мм.

Розв'язання:

Використовуючи формулу К = О/В визначаємо коефіцієнт зволоження:

К = 504 мм : 800 мм;

К = 0,63.

Відповідь: коефіцієнт зволоження для м. Дніпропетровська буде складати 0,63.

**

Визначте випаровуваність для м. Рівного, якщо кількість опадів тут 700 мм, а коефіцієнт зволоження - 1,08.    

Розв'язання:  К = О/В, звідси В = О/К

В = 700 мм: 1,08;

В = 648 мм.

Відповідь: випаровуваність у м. Рівному буде становити 648 мм.

**

У м. Алжир коефіцієнт зволоження становить 0,54, а

випаровуваність - 1400 мм на рік. Визначте середньорічну кількість опадів у цьому місті.

Розв'язання: К = О/В, звідси О = В * К

О = 1400 мм * 0,54; 

О = 756 мм.

Відповідь: у м. Алжир на рік випадає приблизно 756 мм опадів.

РІКИ

Похил річки = падіння / довжина.

Падіння річки = висота витоку - висота гирла.

Річний стік = витрати води * час (вимірюється в секундах). 

**

Приклади задач:

**

Визначити річний стік річки, якщо втрати води становлять 10 м^3/с.

річний стік=витрати води*час (вимірюється в секундах). 
Якщо потрібно знайти річний стік потрібно витрати води помножити на кількість секунд у році (31536000с), тобто 10м^3*31536000=315360000 (м^3)

**

Похил р.Дніпро складає 11 см/км, довжина - 2285 км. Визначте, на якій висоті над рівнем моря Дніпро бере свій початок.

Похил річки - відношення падіння річки до її довжини (см/км).
Падіння річки - це різниця між висотами поверхні води біля витоку та гирла (в м).
Похил=падіння/довжина, тому падіння=похил*довжина. Падіння = 11 см/км * 2285 = 25135 см = 251,35 м. Припустимо, що гирло на висоті 0 м, тому висота витоку = 251,35 м.

**

Похил Дніпра 11см/км, довжина річки - 2285 км. На якій висоті над рівнем моря бере початок р. Дніпро?

Похил = падіння / довжина. Падіння = висота витоку - висота гирла. У нас відомі похил і довжина, тому можемо знайти похил. Він дорівнює 11*2285 = 25135 см = 251,35 м.
Висоту гирла візьмемо за ноль, бо врпадає у море. Тому падіння = 251,35 м.

СОНЦЕ

22 грудня, як і 22 червня - дні сонцестояння.
22 червня Сонце знаходиться в зеніті над Північним тропіком 23°27΄΄ пн. ш.

22 грудня схилення дорівнює -23°27'. У цей день сонце знаходиться над Південним тропіком.

23 вересня та 21 березня - дні рівнодення, тобто сонце знаходиться в зеніті над екватором, там кут падіння сонячних променів дорівнює 90°

Значення схилення сонця - це широта, на якій сонце знаходиться в зеніті. Тобто вже на широті 24° пн.ш. сонце в зеніті знаходитися не може, а на нашій широті тим паче це неможливо. Сонце «гуляє» в межах від північного до південного тропіка, що виявляється в зміні тривалості дня і ночі та змін пір року.
Широта північного тропіка - 23°27'пн.ш. Широта південного тропіка - 23°27'пд.ш. Широта екватора -0°, тобто і схилення в дні рівнодення буде 0°.

Висоту Сонця над горизонтом в ополудні визначають за формулою: λ = 90о – φ ± δ.

φ (фі) - географічна широта об’єкта

δ (дельта) – схилення Сонця

δ (схилення) в дні рівнодення становить 0 º; у день літнього сонцестояння +23º27';

у день зимового сонцестояння –23º27'

**

Приклади задач:

**

Оберіть   правильні   відповіді.   Кут падіння  сонячних  променів  у  полудень  22  червня буде  однаковим  у  точках,  що  розташовані  на  паралелях:

1) 0° і 47° пд. ш.;

2) 0° і 47° пн. ш.;

3) 10° пн. ш. і 10°пд. ш.;

4) 23,5°пн. ш. і 23,5° пд. ш.

Розв’язання. 22 червня Сонце знаходиться в зеніті над Північним тропіком 23°27΄΄ пн. ш. Точки з однаковою висотою Сонця повинні знаходитися по «обидва боки» від тропіка, на північ і на південь від 23°27΄΄ пн. ш. Цим умовам відповідає варіант 4.

Відповідь: 0° і 47° пн. ш.

**

Горизонтальний кут під час сходу Сонця був 105°. Визначити час сходу, заходу Сонця і довготу дня.

Сонце зайде в точці 255°, тобто (360° — 105°)
Кут між точками сходу і заходу Сонця дорівнюватиме 255°- 105°=150°.
Час сходу 105°/15° = 7 год. 
Час заходу 255° / 15°= 17 год. 
Тривалість дня 150°/ 15° = 10 год.

**

Визначте полудневу висоту Сонця у пункті А (45º пн.ш.), якщо в пункті Б (32º22'пн.ш.) вона становить 40º. У яку пору року можлива така висота Сонця?

Відповідь:

- Різниця полудневої висоти Сонця між двома пунктами дорівнює різниці їхньої географічної широти: 45º-32º22'= 12º38'

Якщо пункт, у якому невідома висота Сонця лежить на пн. то різницю в широті потрібно віднімати (бо висота Сонця менша): 40º-12º38'=27º22'

Така висота Сонця можлива взимку.

Відповідь: λ = 27º22'.Узимку.

Висоту Сонця над горизонтом в ополудні визначають за формулою: λ = 90о – φ ± δ.

δ (схилення) в дні рівнодення становить 0 º; у день літнього сонцестояння +23º27';

у день зимового сонцестояння –23º27'

- Визначаємо схилення в пункті Б: 27º22'= 90о - 45º ± δ.

- δ = –17º38' (узимку: на початку грудня або в середині січня).

ЧАС

Типи задач, які існують + вказівки до них:

Задача  1.  На  меридіані  180°  щойно  розпочався новий  день  —  5  жовтня.  Визначте  місцевий  час  міст  Полтава (34°33΄ сх. д.) і Ріо-де-жанейро (43°20΄ зх. д.).

Задача 2. Визначте місцевий час у Лубнах (33°00΄ сх. д.) і в Карлівці (35°08΄ сх. д.), якщо у Полтаві 12 год 13 хв.

Послідовність виконання дій має бути такою:

а) знайти різницю географічної довготи двох пунктів;

б) перевести цю різницю в часову міру за допомогою наведеного вище співвідношення;

в) додати знайдену різницю до відомого часу, якщо пункт,  час  якого  визначається,  розташований  на  схід від заданого пункту, відняти знайдену різницю, якщо цей пункт розташований на захід від пункту з відомим часом.

Задача 3.

а. Визначити, у яких годинних поясах знаходяться

такі міста:

1) Каїр; 2) Ігарка; 3) Канберра; 4) Лос-Анджелес; 5) Нью-Йорк.

Б.  Який  поясний  час  у  цих  містах,  якщо  в  Полтаві 22 год?

Методичні вказівки. Для виконання завдання слід скористатися картою годинних поясів у географічному

атласі.  Слід  пам’ятати,  що  нумерація  годинних  поясів ведеться від 0 до 23 номера (всього 24) у напрямку із заходу  на  схід,  починаючи  від  нульового  меридіана. Нумерація годинних поясів є наскрізною для Східної і Західної півкуль (на відміну від географічної довготи).

Задача 4. У Полтаві 6 жовтня поясний час 1 год 32 хв. Визначте  поясний  час  Парижа  (2°20΄)  і  Владивостока (131°55 сх. д.΄) та Мадрида (3°46΄ ) і Мехіко (99° зх. д).

Методичні   вказівки.   Послідовність   виконання дій має бути такою:

а) визначити номери годинних поясів двох пунктів;

б) знайти різницю між цими номерами у вказаних містах;

в) додати знайдену різницю, якщо пункт, час якого потрібно визначити, знаходиться на схід від заданого

пункту, чи відняти знайдену різницю, якщо цей пункт знаходиться на захід від пункту з відомим часом.

Якщо пункти знаходяться в різних півкулях (східній та західній), слід врахувати лінію зміни дат.

Задача 5. Треба перевести місцевий час у поясний за умови, коли за місцевим часом у кожному із зазначених нижче міст 14 год 25 хв:

1) Каїр (31,2° сх. д.); 2) Канберра (149,1° сх. д.); 3) Лос-Анджелес (118° зх. д.); 4) Полтава (34°33΄ сх. д.).

Методичні вказівки. Виконувати завдання слід у такій послідовності дій:

а) знайти номер годинного поясу, у якому лежить пункт;

б) перевести географічну довготу пункту в часову міру, скориставшись відомим співвідношенням: 15° —

1 год, 1° — 4 хв, 0,1° — 24 с, 1΄ — 4 с;

в) підставити знайдені раніше значення в рівняння

Тn= m + N – λ,де Тn— поясний час, m — місцевий час, N — номер годинного поясу в часовій мірі, λ — географічна довгота, виражена в часовій мірі. Для  Західної  півкулі  слід  врахувати  відмінності у відліку географічної довготи і годинних поясів, тому рівняння матиме такий вигляд: Тn = m + (24 – N) – λ.

РЕСУРСОЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ

Ресурсозабезпеченість - це співвідношення між запасами природних ресурсів і обсягом їх використання. Вона обчислюється або кількістю років, на які вистачить цих ресурсів, або їхніми запасами з розрахунку на душу населення.

Будьте уважні: зводьте числа до однакового виду, не діліть тисячі на мільйони.

Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток

Ресурсозабезпеченість = запаси / кількість населення

**

Приклади задач:

**

Обчисліть показник ресурсозабезпеченості країни кам'яним вугіллям (у роках) за такими даними: загальні запаси кам'яного вугілля 1,5 млрд тонн, щорічний видобуток склав 50 млн тонн.

Ресурсозабезпеченість = запаси / видобуток

1,5 млрд = 1500 млн

1500 млн / 50 млн = 30 років

**

Визначте відсоток забезпечення України власною нафтою, якщо її потреби на рік становлять 50 млн т, а видобуток 4 млн т

Потрібно 50 млн т, що становить 100%, а самі видобуваємо 4 млн. Знайдемо, скільки це відсотків.

50 =100%

4 = х%

х= 4*100/50=8%

**

Визначте ресурсозабезпеченість держави нафтою, якщо запаси складають близько 30 млрд. т., при річному використанні 402млн т. Населення країни 54 млн осіб.

Ресурсозабезпеченість — це співвідношення між величиною запасів природних ресурсів і розмірами їхнього використання.

Ресурсозабезпеченість = 30 000 млн т / 402 млн т = 74,63 років.

Ресурсозабезпеченість = 30 000 млн т / 54 млн осіб =  555,56 млн т/особу

**

Визначте забезпеченість залізною рудою на одного мешканця землі при загальногеологічних запасах у 400млрд. тонн та щорічному видобутку - 1000млн. тонн.

Ресурсозабезпеченість = Запаси / Кількість населення

Ресурсозабезпеченість = 400 млрд т / 7 млрд = 57,14 т/особу

НАСЕЛЕННЯ

Для характеристики населення використовують такі показники: чисельність населення, щільність (густота) населення, коефіцієнти народжуваності, смертності, природного приросту, показник механічного руху (сальдо міграції) та інші.

Для обчислення  густоти населення використовують формулу:  Г = Ч / П, де Г - густота населення (чол./км²); Ч - чисельність населення (чол.); П - площа (км² або га).

           

Різниця між кількістю народжених у даному регіоні (пункті) і кількістю померлих становить природний приріст населення :

(Пн = Н - П).

           

Коефіцієнти народжуваності, смертності та природного приросту визначаються кількістю народжених, померлих людей. Коефіцієнти розраховуються на кожну тисячу жителів (чол. на 1000 жит.,  або проміле - ‰).

Сальдо міграції - це різниця між кількістю населення, що прибула в даний регіон (пункт), та тією кількістю, що вибула з нього. Буває додатнім, коли кількість вибулих  більша за кількість прибулих, і від’ємним, коли навпаки.

Шоб знайти загальний приріст населення, потрібно врахувати як природний, так і механічний прирости.

Рівень безробіття = кількість безробітних / трудові ресурси * 100%
Трудові ресурси=зайняті + безробітні

**

Приклади задач:

**

Обчисліть, якою стала кількість населення 100-мільйонної країни через рік, якщо

показники руху населення в цьому році були такими: народжуваність – 35 ‰, смертність –

18 ‰, еміграція – 3 ‰, імміграція – 1 ‰.

А 100,5 млн осіб

Б 101,5 млн осіб

В 102,5 млн осіб

Г 103,5 млн осіб

+ 35 + 1 = +36

-18 - 3 = -21

То есть +36-21=15 промилле.

100 млн = 1000%

х млн = 15%

х = (100 млн * 15)/ 1000 = 1,5 млн.

100 млн+1,5 млн = 101,5 млн.

ІНШЕ. ФІЗИЧНА ГЕОГРАФІЯ

**

За скільки часу Перська затока перетвориться на озеро, якщо Аравійська літосферна плита рухається на північний схід із швидкістю 6,8 см/рік, а ширина Ормузької протоки становить 60 км.

Визначимо час, за який літосферна плита з’єднається із материком: 60 км : 6,8 см/рік = 60 км :0,000068 км/рік = 882 353 роки.

З розташованого на екваторі пункту в кругосвітню подорож вилетіли одночасно два літаки: один по екватору, другий по меридіану. Який літак раніше і на скільки повернеться, якщо в польоті вони перебуватимуть щодоби однакову кількість годин і рухатимуться з однаковою швидкістю – 672,8 км/год

Довжина екватора 40075,7км
Довжина меридіана 40008,6 км
Т= S/V;

T екватора = 40075,7 / 672,8 = 59,57 год
Т меридіана = 40008,6 / 672,8 = 59,47год
Різниця в часі = 59,57- 59,47= 0,1 год
1год-60хв
0,1год- х
х=6 хвилин

**

Обчисліть висоту одного з найбільших барханів Західної Сахари, якщо відомо, що крутість його підвітряного схилу становить 30 градуcів, а довжина 200м?

Тут потрібно згадати геометрію.
Малюємо трикутник. Він прямокутний. Зліва внизу прямий кут. Перпендикуляр до поверхні - це і буде висота h. Гіпотенуза - це довжина l. Кут між схилом і поверхнею - крутість його підвітряного схилу.
Знаходимо висоту бархану через синус кута. sin A = h / l
=> h= l * sin A = 200 * sin 30 градусов = 100 (м).
Відповідь: 100 м.